Поетичні та прозові твори членів клубу " Творча лабораторія"
Щедрі дари
У небі на горі
один добрий чоловік роздавав дари таємні.
Всім дісталося від нього:
Кому- пісню у дарунок,
Кому- силу в порятунок,
Хтось отримав справжню віру,
А комусь - добро й надію.
Пташці- крила для польоту,
Дітям- матері турботу, Солов'ю- прекрасну пісню,
Дереву- зелене листя,
Океану- синє море,
Що напоює всі ріки.
Не було у нього горя,
Він давав лише для втіхи...
Ясним зорям- ніч в дарунок,
Стали всі вони ясніші.
Небу- сонця поцілунок,
І для всього люду трішки.
І росу травичці зрання,
Що напоює світання.
Колоскам- нестримний вітер,
Для розмови - дивних літер.
Всім роздав дари прекрасні, Щоб жилося усім ясно...
Учениця11 класу
Учениця11 класу
Іскоростенська Ольга
Осінь
Осінь- чарівниця,
Добра, роботяща.
Всім приносить радість,
Всім приносить щастя.
Ми її всі любимо,
Всі її чекаємо.
Ждем смачних гостинців,
Їх ми полюбляємо.
Учениця 5 класу
Шибаєва Юлія
Україно моя!
Україно моя, Батьківщино!
Ти прекрасна, як сонце, ясна.
Україно моя, Батьківщино!
Наймилішої в світі нема.
Тут цвітуть і ромашки, й барвінки,
Радість ллється, як чиста ріка.
І сіяють, як ніжні іскринки,
В серці чесність, любов, доброта.
Недалеко від хати струмочок
Протікає в прекрасній тиші.
Непомітно впав з клена листочок,
Ніби руку подав він мені.
І криниця стоїть біля хати,
З глибини її води течуть.
Усаду живуть бджілки- трудяги
І медок з ніжних квітів беруть.
Будем дбати, щоб наша криниця,
Була завжди лише в чистоті.
А любов до своєї Вітчизни
Допоможе завжди у житті!
Учениця 7 класу
Петренко Мирослава
Твір на тему" Вулиця, на якій я живу"
Кожен з нас має свою маленьку батьківщину. Для мене найрідніша на землі моя Омелянівка.Та в ній є місце, яке найдорожче моєму серцю- вулиця Садова.Саме тут я вперше побачив і пізнав світ, почув колискову пісню, рідну мову, відчув любов і ласку моїх рідних.
Моя вулиця найкрасивіша у всьому селі. Вона дуже зелена: з одного боку вздовж неї розкошують високі осокори, квітники, а з іншого- тягнеться густа лісосмуга, ніби могутній мур, що захищає від вітрів. Тому так вабить вулиця Садова своєю свіжістю, ароматами та затишком. Багато людей в будь- яку пору року знаходять тут відпочинок. На моїй вулиці завжди багатолюдно: на дитячому майданчику весело граються діти, на лавках про щось сперечаються пенсіонери, молодь, зібравшись у невеличку групу, голосно та жваво веде розмову. Від цього життя тут вирує і бурлить.
І тільки коли сонце скочується за обрій, притихає листя на деревах, вулиця засинає міцним сном. Здається, ніби все завмирає в довгому чеканні чогось неймовірного...
На моїй вулиці навіть у пізню пору ніколи не буває темно, бо вона з усіх сторін освітлена яскравими ліхтарями, які, ніби нічні вартові,пильнують, щоб на Садовій завжди панували спокій і порядок. Адже натрудженим людям треба добре відпочити, щоб з новими силами розпочати трудовий день.
Як би не склалося моє життя, куди б не закинула мене доля, серце назавжди залишиться у цьому мальовничому куточку. І в радості, і в години смутку я завжди линутиму сюди, на рідну вулицю Садову.
Комментариев нет:
Отправить комментарий